Цитата: «"Національний банк планує впроваджувати режим інфляційного таргетування і це наші перші кроки до цього. Ми повинні дивитися вперед. Ми не повинні облікову ставку прирівнювати до рівня інфляції минулого року, а потрібно думати постійно про майбутнє, коли встановлюємо облікову ставку. Нарешті облікова ставка в країні починає щось означати", – сказала Валерія Гонтарева.»
Таке було роз’яснення політики НБУ стосовно збільшення облікової процентної ставки до 12.5% (деталі інтерв’ю голови НБУ за посиланням http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=8967536&cat_id=55838)
Таргетування (від англ. target. - ціль ) – встановлення цільових орієнтирів в регулюванні приросту грошової маси в обігу і кредиту, яких дотримуються в своїй політиці центральні банки.
Механізм такого регулювання дуже простий: дефіцит в обігу грошової маси – центральний банк зменшує облікову кредитну ставку, надмірна кількість грошової маси –центральний банк збільшує облікову кредитну ставку.
Стосовно цільових орієнтирів. Для визначення кредитної політики головне правильно оцінити реальний економічний стан в державі. А це прості і очевидні речі:
• розмір дефіциту державного бюджету на 2014 рік є головним індикатором дефіциту грошової маси в країні, і він зашкалює; • додаткові витрати пов’язані зі збройним конфліктом на сході України – загострення дефіциту грошової маси; • зубожіння населення – дефіцит грошової маси; • зростання безробіття - дефіцит грошової маси; • скорочення державних соціальних програм – дефіцит грошової маси.
В складних умовах дефіциту грошової маси в Україні було б доцільно, щоб НБУ знизив облікову кредитну ставку до 2% - 3%, максимум 5%. Істотне зниження облікової кредитної ставки реально допомогло б зменшити дефіцит грошової маси в державі та знизити ажіотаж на іноземні валюти. В іншому випадку, якщо НБУ візьме курс на збільшення облікової процентної ставки, то доступність та популярність гривни, як інвестиційного інструмента надалі буде падати, що призведе до подальшого її ринкового знецінення. Ринок не обдуриш завищеною ціною. Якщо, наприклад, в магазині продається сучасна пральна машина за 1000 грн., а поруч з нею продається розбите дерев’яне корито за 5000 грн., і біля пральної машини стоїть натовп бажаючих її придбати, а біля корита нема нікого, то в цьому ми бачимо смисл. Якщо стосовно валюти, то цінність валюти визначає її надійність (стабільність), доступність та популярність, як інвестиційного інструмента. Тому у нас долар США при обліковій ставці 0,25%, та ЄВРО при ставці 0,15% мають ринкову вартість більшу, ніж гривна при ставці 12,5%.
Для підвищення популярності гривни, як інвестиційного інструмента, а також збільшення її ринкової вартості потрібно, щоб НБУ хоч би прирівняв облікову кредитну ставку гривни до ставки, по якій Україна отримує валютний кредит у МВФ. Тоді у гривни з’явиться можливість конкурувати з доларом США і шанс вижити. На мою думку те, що іноземна валюта по кредитній ставці більш доступна, ніж національна можна прирівняти до безглуздого парадоксу.
В Україні запущений механізм знецінення національної валюти: приваблива кредитна ставка при обмежених об’ємах поставки іноземної валюти; завищена кредитна ставка при можливості необмежених об’ємів поставки національної валюти. Потрібні Україні реформи ефективні.
Последний раз редактировалось автором 26.08.2014 20:40, всего редактировалось 1 раз
